Розлучення в Україні та продаж будинку. Під час шлюбу подружжя купує все майно, включно з нерухомістю, у спільну власність подружжя, якщо подружжя не домовилося у формі нотаріального акту про інший режим власності (наприклад, передшлюбний договір). ); або якщо активи не були придбані на гроші, зароблені будь-яким із подружжя до шлюбу, або активи були частиною пожертвування чи спадщини будь-кому з подружжя.

Якщо справа доходить до розірвання шлюбу подружжя, необхідно розділити спільне майно. У наступній статті ми коротко описуємо правовий режим поділу спільного майна подружжя, зосереджуючись на нерухомості, розташованому в Чеській Республіці.

Поділ спільного майна подружжя в Україні – Правова база

Відповідно до чеського законодавства, зокрема Цивільного кодексу, є три варіанти розділу спільного майна подружжя. Зокрема, спільне майно поділяється (і) у рамках шлюборозлучного процесу на підставі письмової угоди про поділ спільного майна подружжя, підтвердженої відповідним судом, АБО (іі) після розірвання шлюбу на підставі окремої письмової угоди подружжя, АБО (iii) в рамках окремого судового провадження, ініційованого будь-яким із подружжя протягом перших трьох років після їхнього розірвання шлюбу, за умови, що спільне майно не було розділено в рамках шлюборозлучного процесу. У випадку, якщо спільне майно не поділено згідно з пунктами (i) – (iii) вище,

Поділ спільного майна на підставі договору

Під час шлюборозлучного процесу подружжя може укласти договір про поділ спільного майна, у тому числі про поділ нерухомого майна. Така угода може бути представлена ​​та підтверджена судом з розлучень у процесі розірвання шлюбу за обопільною думкою. У разі неможливості розірвання шлюбу за обопільною думкою суд про розірвання шлюбу сам виносить рішення про розірвання шлюбу подружжя та залишає питання поділу спільного майна для окремого вирішення колишнім подружжям.

У будь-якому випадку угода про поділ або поділ нерухомого майна, що є частиною спільної власності подружжя, повинна бути укладена в письмовій формі із засвідченими підписами обох з подружжя. Такий договір детально визначає, хто є власником відповідного майна, що становить спільне майно. Подружжя жодним чином не обмежене щодо розпорядження майном; тобто за домовленістю один із подружжя стає одноосібним власником усього нерухомого майна, яке є спільною власністю подружжя. За домовленістю може бути встановлено, що один із подружжя стане власником нерухомого майна, а другий з подружжя має право користування ним за домовленістю. Крім того, у періоди зростання ринку нерухомості подружжя може домовитися продати нерухомість і розділити доходи. Незважаючи на те, що подружжя може вільно розпоряджатися нерухомістю будь-яким узгодженим способом, їх угода повинна завжди поважати права третіх сторін (наприклад, індивідуальних кредиторів, іпотечних банків); у разі порушення будь-яких прав таких третіх осіб, така третя сторона має право подати позов до відповідного суду, щоб вирішити, що угода не має сили щодо неї самої.

Поділ спільного майна на підставі рішення суду

Якщо подружжя не досягне згоди щодо поділу спільного майна, будь-хто з колишніх подружжя має право звернутися до суду з позовом про поділ спільного майна на підставі рішення суду. При розгляді справи суд вирішує лише спільне майно, зазначене у заяві позивача, а спосіб поділу майна вирішує суд. Проте метою суду є раціональний поділ спільного майна з використанням підходу, аналогічного тому, який був прийнятий при розподілі спільної власності. Щодо поділу нерухомого майна суд може вирішити наступне.

Нерухомість може бути (i) виділена одному з колишніх подружжя або (ii) передана у спільне володіння нерухомістю колишнім подружжям. Також суд може постановити продати нерухоме майно на відкритих торгах із розподілом частки доходу за кожним із колишнього подружжя. Суд також може розділити нерухоме майно на житлові одиниці та/або надати сервітут чи іншу форму нефінансового сервітуту одному чи обом із колишнього подружжя.

Вартість нерухомого майна та часток, закріплених за кожним із колишнього подружжя, буде визначена в день винесення рішення судом. Коли майно ділиться за рішенням суду, нерівність часток подружжя зустрічається дуже рідко. Проте, вирішуючи питання про долю у справі, суд може винести рішення про нерівність часток (наприклад, у випадках, коли один із подружжя здійснив ремонт або поліпшення нерухомого майна за рахунок власних коштів, а не за рахунок коштів, що належать подружжю). спільне майно). У цьому випадку такому «активному» колишньому подружжю присуджується більша частка.

Поділ спільного майна на підставі правового припущення

У разі, якщо протягом перших трьох років після розірвання шлюбу подружжя не може домовитися про поділ спільного майна або хтось із подружжя звернеться до суду з позовом про такий поділ, діє беззаперечне правове припущення спільної власності. Відповідно до цього правового припущення колишнє подружжя стає співвласником нерухомого майна, яке становило їхню спільну власність. У кожного з колишнього подружжя є посвідчення особи. половини такої нерухомості.

Підсумовуючи, поділ нерухомого майна здебільшого розподіляється за взаємною згодою між подружжям, що настійно рекомендується, оскільки витрати на початок та підтримку будь-яких суперечок є дуже дорогими та в більшості випадків неефективними.

Для отримання додаткової інформації звертайтеся до адвоката у Києві